Підживлення ранніх овочевих культур.

Підживлення ранніх овочевих культур

Якщо грунт добре заправлений органічними добривами ( гноєм, перегноєм, компостом), то щорічно вносити їх не треба.. Але перший раз добрива вносяться у великій кількості – найвищу рекомендовану дозу.

Для овочевих культур необхідно у першу чергу азот . Багато азоту міститься в гної, але внесення його беспосередньо під ранні овочеві культури небажане, тому що свіжий гній віддає рослинам елементи живлення , що місттяться в ньому, не за один рік, а за кілька років. Тому внесення гною потрібно поєднувати із унесенням мінеральних добрив. При цьому з мінеральних добрив рослини будуть брати поживні речовини з моменту проростання насіння , із гною – у середині або до кінця вегетації й із нього ж поживні речовини будуть надходити рослинам повторного посіву й наступних років.

Найцінніший як добриво компост приготовлений із гною й торфу. Пр компостуванній торфу із гноем утворюється велика кількість мікроорганізмів, що сприяють перетворення торфу в таке ж ціне добриво як гній.

Кращий спосіб компостувати –закладка гною в середину штабеля торфу окремими осередками. У цьому випадку гній гній закривається з усіх боків торфом, і штабель узимку не охолоджується. , у ньому йде інтенсивна діяльність мікроорганізмів, у результаті чого поживні речовини торфу перетворюються в доступну для рослин форму. Навесні штабель компосту неохідно перелопатити, а якщо його на весні тільки заклали то перелопачувати потрібно два три рази протягом літа при одночасноу зволожені гноївкою або водою.

Високоцінне добриво під ранній овочеві торфо-фекальний компост. Такий компост мона використовувати для добрива лише після багаторазового перелопачування й зникення неприємного запаху. Для приготування компостів рекомендовано використовувати, такі препарати як : окзізим, джерело, байкал, унікал.

Не можна також ігнорувати можливість використовувати для приготування компостів усяких рослинних залишків, бур`янистої рослиності ( яка ще не обсіминилася) і харчових відходів.

Усе те, що може перегнити, слід закладати в штабель із перешаруванням трофом або землею, потім пріодично перелопачувати й зволожувати. Штабель компосту ущільнювати неслід. При пухкому укладанні забеспечується приплив повітря , підсилююьтся мікробіологічні процеси, підвищується температура всередині штабеля, у результаті чого знищуються хвороботворні бактерії яйся глистів.

Пташиний послід зазвичай використовують для приготування рідкого підживленя. Він швидко розкладається, тому щоб запобігти втратам азоту, його також слід пересипати торфом із додаванням донього суперфосфату ( склянка суперфосфату на відро торфу). На гній і компости найбільш чутливі рослини гарбузових культур-огірки, кабачки , патисони, під які їх вносять у першу чергу.

При закладані в грунт великих доз органічних добрив утеплюється орний шар, важкі грунти стають пухкішими, збільшується виділеня із грунту вуглекислоти , так необхідної рослинам.

При нестачі органічних добрив можна використовувати навіть тирсу, особливо на важких грунтах: тирса сприяє роспушенню грунту.

Однак потрідно пам`ятити , що бактерії які розкладають тирсу, самі поглинають із грунту азот, тому. Щоб не допустити втрати азоту з грунту, тирсу необхідно попередньо змочити розчином мінеральних добрив або готовою сумішшю ( 500г на відро води). Додавши в неї аміачну селітру ( 100г) або сечовину (80 г)

З мінеральних добрив найчастіше застосовують аміачну селітру, сульфат амонію, суперфосфат і калій хлористий ( калійна сіль), трохи підкислють грунт.

Для нейтралізації кислотності ці добрива беспосередньо перед унесенням у грунт слід змішувати з вапном або крейдою.

Для нейтралізації 1 кг сульфату амонію потрібно вапна або крейди1, 2-1, 3 кг, для нейтралізації аміачної селітри 600-700г, а для нейтралізації 1кг суперфосфату 100-150 г.

До лужних добрив відносяться селітра натрієва, калійна і кальцієва, а також ціанід кальцію. Особливо цінна селітра калійна , тому що внеї не міститься шкідливого для рослин хлору.

З азотних добрив найефективніша сечовина ( карбоміт), у ній містиьтся 46 % азоту. Внесенна вгрунт сечовина швидко перетворюється у вуглекислий амоній, що добре застосовується рослинами. Особливо ефективне застосування сечовини на супіщаних грунтах.

З фосфорних добрив слід віддати перевагу гранульваному суперфосфату, тому що фосфорна кислота його значно менше зв`язується грунтом, переходячи в нерозчинну формую

При внесенні калійних додрив необхідно враховувати негативні відношення до хлору таких рослин як, помідори, огірки, й овочева квасоля. Миритися із хлористим калієм, або калійною сіллю, що також містить хлор, капустяні рослини , редис і цибуля. Однак під буряк, шпинат, моркву й овочевий горох переважно вносити хлористий, а не сірчанокислий калій. Під плмідори ж огірки й овочеву квасоллю, якщо немає сірчанокислого калію ( сульфат калію), можна вносити селітру калійну, що містить 47 % калію й 14 % азату.

З калійних добрив найдільше цінується сульфат калію. Його заміняють калімагнезія, особливо цінні для піщаних грунтів.

При щорічному внесені можна обмежитися дозою в 10 кг вапна на сотку землі: ця кількість може бути зменшена до 2-3 кг на сотку, якщо вносити вапно не врзкид, ав рядки або лунки, попередньо змішавши його з торфом або перегноєм.

Уносити в грунт надмірно велику кількість вапно не можна, тому що при цьому фосфор переходить у форму, мало доступну рослинам.